Щовечора майже в кожному ресторані розігрується той самий класичний сценарій. За столик сідає гість, прискіпливо вивчає меню і... починається допит:
- «А цей соус на основі вершків чи молока? Бо в мене лактоза».
- «А креветки тигрові чи ті маленькі?».
- «Ой, а можна цей салат, але без цибулі, без помідора і соус окремо?».
Офіціант широко усміхається, але в його голові саме запускається складний розумовий процес. Він намагається пригадати точний склад соусу, гарячково аналізує, чи не зашкодять гостю заховані в десерті арахісові горішки, і сподівається, що шефкухар не жбурне в нього сковорідкою за сто сорок першу модифікацію страви цього вечора.
У результаті офіціант біжить на кухню з'ясовувати деталі, гість чекає, їжа холоне, час спливає.
А як могло б бути простіше?
Уявіть ситуацію: гість просто наводить телефон на столик і бачить усе сам. І це не сухий текст, а інтерактивна шпаргалка: тут пташка «без глютену», тут склад соусу до найменшої дрібниці, а тут велика кнопка «прибрати цибулю». Офіціант тим часом спокійно несе холодне пиво до сусіднього столика, кухня отримує чіткий, безпомилковий чек, а гість спокійний за своє здоров'я.
Зрештою, технології вигадали не для того, щоб замінити людей. Їх створили для того, щоб офіціанти й гості могли нарешті говорити про приємні речі, замість гратися в детективів, які шукають кінзу в супі.
А які найдивніші чи найкумедніші запитання про склад страв чула ваша команда? Розкажіть нам — посміємося разом!